Я вдячна вищим силам й ЗСУ,
Що бачу осінь та її красу.
Що маю змогу з ранку пити каву.
Що землю будить сонечко ласкаве.
Так, є печаль в душі і я це розумію,
Але я дякую вам, рідні, за надію.
І хоч ця осінь сповнена тривоги,
Ми ближче ще на крок до Перемоги!
© Yulia Vell